Еmail: LMinenko@biocon-bc.com
Моб. тел. +38 (097) 473-42-12
     Пульсар «Канівської Матерії»    Світ очима Любові     Творчий шлях

Творчий шлях

Любов Міненко, будучи студенткою IV курсу живописного факультету театрального відділення Київського державного художнього інституту, взяла участь у виставці молодих художників театру і кіно України у м. Харкові в 1974 році.

Відзначена позитивним відгуком в журналі «Советские художники театра и кино» (1975 рік).

Будучи студенткою V курсу, оформляє спектакль в театрі юного глядача (м. Київ) «Не просте, а золоте» Ю. Чаповецького.

Після закінчення навчання в Державному художньому інституті, була направлена на роботу в Хмельницький музично-драматичний театр ім. Г.І. Петровського на посаду художника-постановника, де оформила 7 спектаклів, а також костюмаж в спектаклях інших художників.

У 1981 році Любов Міненко виконала Державне замовлення в техніці карбування розміром 9 кв. м Будинку шлюбу, що на Червоноармійській вулиці у м. Києві. Художньою радою робота художниці була оцінена вищою категорією.

Із 1983 року працює молодшим співробітником в інституті імені М.Рильського при Академії наук, де й оформляє книги Т.А. Ніколаєвої: «Украинская народная одежда», та «Київ і Київщина» (1985-1986 p.p.).

У 1979 р. бере участь у загальних виставках художників театру та кіно у            м. Москва та м. Київ.

У 1990-199І роках взяла участь в Угорсько-українській виставці ювелірного мистецтва.

У 1992 році Любов Міненко відкриває персональну виставку в музеї Т.Г. Шевченка і подає твори, виконані в різних техніках: 20 полотен олія і полотно, 10 екземплярів акварелі, 30 штук тканинних картин.

1993 роком відкриває персональну виставку в Державному музеї літератури і подає близько 40 полотен різних технік.

У цьому ж році Любов Міненко бере участь в Австро-українській виставці, що відбулася в Національному музеї м. Києва.

У 1994 році відкрила персональну виставку в будинку «Український Дім», де подала 25 полотен в техніці олія-полотно, 25 полотен в техніці аплікації тканина по тканині і близько 30 акварелей.

У цьому ж році відкриває персональну виставку в м. Каневі (Національний заповідник ім. Т.Г. Шевченка). Подала більше 30 полотен в різних техніках виконання: олія-полотно, акварель-папір, аплікація тканина по тканині.

А 1995 року відкриває одночасно виставку в трьох музеях м. Києва: ім. Т.Г.Шевченка, Державний музей літератури та музей-квартира П.Г. Тичини.

У 1998 році знову відкриває виставку в Національному заповіднику ім. Т.Г.Шевченка в м. Каневі і подає нові полотна, виконані в техніці олія і полотно, акварель та аплікація. Саме в цьому році Любов Міненко відкрила виставку в Державному музеї літератури, де подає нові полотна в техніках: олія-полотно, аплікація тканина по тканині (близько 38 екземплярів), а також в Музеї історії Києва (близько 20 творів).

У 1999 році відкриває персональну виставку в Києво-Могилянській Академії    м. Києва і подає близько 40 полотен в різних техніках (олія-полотно, аплікація по тканині).

А в 2000 році Любов Міненко не лише відкрила виставку в Палаці Мистецтв     м. Львова і подала понад 60 полотен, виконаних в різних техніках, але й вступила в такі спілки, як: спілка театральних діячів України, Національна спілка художників України, громадська організацію „Шістдесятництва".

У 2002 році вона відкриває персональну виставку в Національній бібліотеці ім. В.І. Вернадського і подає близько 25 полотен в техніці олія-полотно, аплікація тканина по тканині. У цьому ж році Любов Міненко відкрила персональну виставку в столичній галереї «Кроки на зустріч» і в Будинку Вчителя, а також в Державній науковій бібліотеці м. Києва і подала близько 50 полотен, виконаних у різних техніках.

У 2003 році Люба відкрила персональну виставку в Будинку Актора і подала близько 20 полотен в техніках олія-полотно та аплікації тканина по тканині.

У 2004 році Любов Міненко відкриває виставку в музеї Олеся Гончара у Києві, де виставляє близько 38 полотен, виконаних в техніці олія-полотно.

Цього ж року Любов Міненко переїжджає в м. Канів до батьківського будинку і складає контракт із Канівським училищем культури та мистецтв на викладацьку роботу, де й працює по нині.

Робота не припиняється, а навпаки кипить - вона продовжує відкривати персональні виставки: 2004 р. - у Києво-Могилянській академії (м. Київ); у Будинку художника (м. Черкаси); в Музеї декоративно-прикладного мистецтва (м. Канів), в Гуманітарному ліцеї імені Т.Шевченка (м. Київ).

Свою ювілейну виставку вона здійснює в Національній спілці художників України 2005 р. (м. Київ) та в Музеї народного декоративно-прикладного мистецтва      ( м. Канів).

У 2006 році відкриває персональну виставку в Міжрегіональній академії управління персоналом м. Києва, де подала близько 30 полотен, виконаних в різних техніках.

У 2007 році відкрила персональну виставку в будинку «Український Дім» і подала близько 50 полотен, виконаних в різних техніках: олія-полотно, аплікація тканина по тканині та акварель.

Здійснила три персональні виставки в Гуманітарному ліцеї імені Т.Шевченка м. Києва в 1995 р., у 1998 р. та у 2005 році.

У 2008 році відкриває свою звітну виставку у Музеї книги та друкарства на території Культурно-національного заповідника „Києво-Печерська Лавра".

Отже, Любов'ю Міненко було створено понад 1000 творів, виконаних в техніці акварель і пастель, гуаш та понад 200 полотен в техніці тканина по тканині, і більше 400 полотен в техніці олія-полотно, темпера-полотно.

Майже у всіх музеях України зберігаються її твори, а також у приватних та державних музеях різних країн світу, а саме: Хорватія, Іран, Австрія, Німеччина, Франція, Канада, Америка, Ізраїль та інші.

Вважаємо, що це є цілком достатній внесок у культуру України на звання заслуженого художника України. Саме тому колектив редакції газети „Дніпрова Зірка" висуває Любов Міненко на присвоєння їй цього звання.

Від імені колективу міськрайонної газети „Дніпрова Зірка" -
Євген Бруслиновський, головний редактор, член Національної спілки журналістів України

   1 лютого 2008 року